"Фанатка" Рейнбоу Роуелл

Всім привіт.
Оскільки один пунктом з мого плану на новий рік було прочитати хоча б одну книгу в тиждень, то ось я тут для того, щоб показати плоди моєї праці.
Цього тижня після закінчення "Енеїди" у вівторок, мені більше не хотілося нічого робити, крім як вирішувати рівняння (це мені теж незабаром набриднуло) і робити вигляд, що я жахливо зайнята людина. Однак у п'ятницю ввечері я згадала про свій план ("Енеїда

Україна у вогні

Привіт.

Нам задали цю книгу на літо. Через те, що 11 клас, вирішила, що варто прочитати список, бо потім будуть лякати страшним словом ЗНО. Знаєте, я не пошкодувала, що це зробила.

Кіноповість невелика за обсягом: десь 100 сторінок, не більше. В 7 класі вже читали Довженка "Зачаровану Десну" і я не очікувала чогось грандіозного від автора. Напевно в 13 років я ще не доросла до тієї книги.

"Україна у вогні" сподобалася мені назвою. Звучить, як якась крута антиутопія з неймовірно приголомшливим сюжетом і цікавими головними героями. Але запитавши у дяді Google, виявила, що повість написана у далекому 1943 році, отже, там буде про війну.

Мені сподобалося все: головні герої, яких можна легко зустріти у реальному житті, німці, які були не монстрами, а звичайними людьми зі своїми власними стражданнями, описи боїв, від яких у мене з'являлася гусяча шкіра.
ЗМІСТ
Це історія про людей. Про звичайнісіньких українців, які жили в селі Тополівка і не знали біди, допоки не почалася Друга світова війна. Твір, про вибір кожного, ким бути у цій війні: червоноармійцем, партизаном, дезертиром, чи колабораціоністом. Кіноповість про роль жінки в період військових дій. Прикладом цього можу навести цитату з даного твору:

- Постій,постій, постій... Ти командир, герой, у тебе два ордени і чотири рани. Невже ж ти, проливши кров свою, так не зрозумів нічого, хто й що ми? Що не обивателі, не свідки історії ми, а герої великого грізного часу? Що не наживем ні капіталів, ні земель чужих не завоюєм, ні людей не підкорим, що прийдемо додому на пожарища, руїни, так що декому ніде буде і голову приклонити. І ні батька, ні матері, ні брата. І скажемо — ми перемогли. І це буде велика наша горда правда на множество століть.— Правда, синку, — почувся голос з натовпу. — Хліба насієм і хати побудуєм. Діло в жизні та в честі народу— Та в перемозі, — сказав Кравчина. — Кожен з нас мусить одержати дві перемоги. Перемогу над загарбниками-фашистами, вітчизняну спільну велику перемогу. І другу перемогу свою малу — над безліччю своїх недостатків, над грубістю, дурістю, пробач мене, Сіроштане, над злом, неуважительностю і, до речі, поганим ставленням до жінки

І нехай Довженко був за Радянську Україну, хай він не бився за її незалежність і не виступав проти комуністичної партії, та він зробив неможливе. Довженко зумів показати страхіття війни словами, читаючи які, ти бачиш це на власні очі. У цьому його неперевершена ще досі заслуга, і для мене найкращим та найправдивішим твором про Другу світову війну є його ось ця трохи дивна "Україна у вогні".