Сторінки

неділя, 11 жовтня 2015 р.

Шукай, шукай 
Дерево страстей.
Повісили там убивцю трьох людей.
Що очі бачили- 
З душі не проженеш. 
Чекай мене
Під деревом страстей.

Шукай,шукай
Дерево страстей.
Щосили кричи: люба, де ти є?
Що очі бачили- 
З душі не проженеш. 
Чекай мене
Під деревом страстей.

Шукай,шукай
Дерево страстей.
Тікай не барись
Від темних людей..
Що очі бачили- 
З душі не проженеш. 
Чекай мене
Під деревом страстей.
Фанат Голодних Ігор навіки

субота, 12 вересня 2015 р.

Коли згадуєш щось старе...

Вчора я весь вечір сиділа за комп'ютером. Я не чатилася з друзями чи лазила у пошуках чогось цікавого в інтернеті. Я читала відношення гравців до виходу нового доповнення в Sims 4. Саме так я ігроман, але лише однієї єдиної гри The Sims. Зараз вже можете кидати в мене помідори і кричати: "Як ти можеш любити Sims?". Я на вас не буду ображена, бо мої власні батьки не можуть зрозуміти, як я можу стільки грати, коли, наприклад, треба математичні приклади вирішувати. Але я граю і мені байдуже на те що говорять люди про моє хоббі. Так от я знову відійшла від теми. Читаю я значить відгук однієї летсплейщиці і вона така:
- А мені більше подобається Sims 2 порівняно з Sims 3 і Sims 4.
І у мене в голові спливає думка"Я так давно хотіла пограти в Sims 2 з усіма доповненнями!"
Вбила в пошуку гру і скачала.
Запустила і почала продивлятися міста. Який це був кайф, коли в моїй пам'яті спливало місце в якому я колись жила чи сім'я, з якою грала. Потім я перейшла в програму створення персонажів і тут почалося. "Я пам'ятаю цю річ, і цю, і оцей костюм, так багато часу пройшло, а я все ще пам'ятаю."
Вчора я не мов повернулася на три роки раніше, коли я була сопливою шестикласницею, яка опитала всіх своїх однокласниць в пошуках диску, хоч якогось Sims і я його знайшла. Так до речі, я і зі своєю першою в житті найкращою подругою познайомилася.
Тому, мої читачі, час від часу варто повертатися до старих речей, щоб згадати, як багато ви змогли пройти і скільки  ще попереду!

вівторок, 8 вересня 2015 р.

Жахливе слово "Навіщо"

Привіт всім і це знову я.
Сьогодні в ранці моя молодша сестра хотіла подивитися фільм зі мною, але так як я хотіла щось тут написати, я їй відмовила. Коли я зайшла в кімнату, я попросила її застелити ліжко. а вона відповіла:
-Навіщо? Ти ж все одно не подивишся зі мною фільм.
На цьому все і кінчилося, та тільки не у мене в голові. Там спливло тисячі прикладів того, як люди круто обламуються щось робити,коли я не пропоную щось в замін.
Наприклад:
Була я в таборі. Весь наш загін грав в таємного друга(це коли весь день ти даруєш всякі приємності тому, чиє ім'я випало на папірці). Одна дівчина з моєї кімнати попросила намалювати їй дещо. Я це легко зробила, бо малювати я люблю майже так само, як фантазувати і писати. І ось коли мені треба було піти кудись(вже точно не пам'ятаю куди), я попросила її піти зі мною. Вона відмовилася, але через хвилину її наміри різко змінилися, бо вона згадала, що я для неї щось намалювала. АЛЕ ТАК НЕ МОЖНА!
Чому ми маємо робити щось лише за винагороду? Невже люди такі? А я не хочу бути такою.
Напишіть в коментарі будь яку обурливу ситуацію, де варіювали слова "ЧОМУ" І "НАВІЩО"
До зустрічі згодом
Ваша Polina