Привіт. Як справи, люди навколо?
Я тут вже 3 день помираю від високої температури, але в перервах, коли жарознижуючі починають діяти, читаю. Правда все, що прочитала перетворюється у нічний кошмар, але то вже інша історія.
Що ж я читаю?
Здається за ці три дні я прочитала більше книжок, ніж за весь місяць. Просто на вулиці грудень, сніжок іде, вчителі завалюють нас рефератами, аби в табелі отримати щось більш менш нормальне. Та мене це не сильно хвилює, то ж на уроках, які вже ну дуууже нудні, я на останній парті читаю. Моя сусідка це рідко помічає, але якщо це все ж трапляється, вона тільки посміхається та або сама дістає книгу, або продовжує слухати вчителя, позіхаючи.
Так, я відійшла занадто далеко в бік. Я читала серію книг Сари Грін "Напівлихий" і це перша за декілька років книга з жанру фентезі. Недолюблюю фентезі. Є люди, яких за вуха не відтягнути від історій про фей і гоблінів, але я ставлюся до цього спокійно. Чим менше нечисті, тим краще.
Тут були лише маги. Як завжди були хороші і погані, і чомусь цього разу хороші знищували поганих, хоча мені здається, якби білі не чіпали чорних могли б жити спокійно, але ж ні.
Нашого головного героя звати Натан. Вся перша книга розповідає про його дорослішання у не справедливому світі, для якого він напівкодовий. Його старша зведена сестра з самого дитинства хоче його вбити, його мати покінчила життя самогубством, як хлопець думає, через нього, але є ще бабуся, Арран і Дебара (його зведені брат і сестра), які люблять Натана й оберігають його, як можуть.
А далі СПОЙЛЕРИ
Перша книга ще два роки тому лишила після себе приємний після смак, то ж я, як тільки дізналася, що третя книга остання, почала з нетерпінням чекати перекладу, щоб купити одразу дві частини. Але якщо порівнювати з другою книгою, перша частина слабкіша. Хоч нам і багато показують щодо життя Натана, але я б хотіла більше почути про його шкільні роки, а не тільки бійки з братами Аналізи.
До речі про останню. Я її вчинок не те, щоб виправдовую, просто ненависть до неї Натана була спершу трохи не правильна. Адже він вбив її брата, а вона його батька, тобто по ідеї за скоєними злочинами вони рівні. Але у Натана це було для самозахисту, а в Аналіз- ні.
Мені дуже сподобався кінець. Ні, не смерть Габріеля. Мені подобався цей чувань. Життя Натана після смерті найкращого друга і те, що сталося потім. Я б ніколи не вигадала кращого фіналу.
Дякую за увагу
До наступної зустрічі:)