Привіт. За 2 дні листопад і от Поліна вирішила прокинутися і почати що-небудь писати. Розпочнемо.
Всі ви знаєте, що я обожнюю книги. Це те, що пов'язує мене з реальністю, коли терпіти все що відбувається навкруги вже не сила, а трапляється це доволі часто. За ці пів року я прочитала багато книжок, але вирішила вибрати 10 найкращих, після яких я або довго думала над прочитаним, або це твір, де я знайшла частинку життя.
Почнемо з найоптимістичнішого твору. Називається він "Диво" і написаний автором, який в книзі позначається, як Р. Дж. Паласіо. Ця книга просто унікальна в своєму роді, хоча тут немає ні надзвичайного кохання, ні захоплення світу прибульцями, нічого надзвичайно... Тільки хлопчик, який через рідкісну мутацію не має обличчя. Весь твір описує його життя, коли він після останньої пластичної операції має нарешті змогу бути звичайною дитиною і ходити, як і всі діти до школи. Твір про те, як іноді ми думаємо одне, а насправді все зовсім інакше і, що іноді дорослі лицемірять, щоб захисти і, що діти частіше жорстокіші, ніж їхні батьки.
Другий твір у моїй колекції- це чудова антиутопія Джорджа Оруела під назвою "Скотний двір". Як же мені було образливо через тих тварин, які насправді уособлюють людей, які цілими днями працюють за копійки, через те що хочуть кращого майбутнього для своїх онуків, а натомість всі результати їхньої праці привласнюють собі свині.
"Коли ми зустрінемося" буде цікавий тим, хто ще не зовсім забув, що таке дитинство. Твір насичений важливими питаннями такими, як перше кохання, розлучення батьків і просто цікавими і дотепними діалогами між майже дорослими дітьми. Мене в цьому творі також зацікавила тема з подорожами у часі, адже я великий фанат англійського серіалу "Доктор Хто".
Мій тато дивився фільм з такою ж ідеєю, як і ця книга, але при цьому події розвивалися зовсім по іншому. Твір називається "Кожен новий день" і заключається він в тому, що існує людина чи істота, яка кожен день змінює своє тіло. Одного дня головний герой книги потрапляє в тіло хлопця, якого здається звати Джастін. І він закохується в дівчину цього самого Джастіна, Ріанон. А далі починається історія, наповнена подорожами, пошуками сенсу і втеч...
"Вероніка вирішує померти"- один з неперевершених творів Паула Коеля. І знову тут піднімається таке важливе питання, як сенс життя, бо головна героїня одного вечора спробує покінчити своє життя самогубством.
Твір наповнений цікавими історіями людей різних класів, професій і поколінь, то ж читати його буде цікаво, як дорослим, так і підліткам.
Це не книга, а скоріше за все новела, але я довго про неї думала, то ж вона має право ввійти у цей список. "Дівчина-кульбабка" теж про подорожі у часі і спочатку чимось нагадує "451 градус по Фаренгейту", але потім димка розвіюється і в ті, здається менше, ніж 20 сторінок, автор вміщає, те що деякі і в 200 вмістити не можуть.
Про чотири інших твори я напишу лише на наступний тиждень, а зараз насолоджуйтесь читанням данних книг і якщо ви вже щось читали з цього, напишіть свій відгук в коментарях, мені буде цікаво почути чужі думки з цього приводу.
Дякую за увагу.