Привіт. Як справи, люди навколо?
Я тут вже 3 день помираю від високої температури, але в перервах, коли жарознижуючі починають діяти, читаю. Правда все, що прочитала перетворюється у нічний кошмар, але то вже інша історія.
Що ж я читаю?
Здається за ці три дні я прочитала більше книжок, ніж за весь місяць. Просто на вулиці грудень, сніжок іде, вчителі завалюють нас рефератами, аби в табелі отримати щось більш менш нормальне. Та мене це не сильно хвилює, то ж на уроках, які вже ну дуууже нудні, я на останній парті читаю. Моя сусідка це рідко помічає, але якщо це все ж трапляється, вона тільки посміхається та або сама дістає книгу, або продовжує слухати вчителя, позіхаючи.
Так, я відійшла занадто далеко в бік. Я читала серію книг Сари Грін "Напівлихий" і це перша за декілька років книга з жанру фентезі. Недолюблюю фентезі. Є люди, яких за вуха не відтягнути від історій про фей і гоблінів, але я ставлюся до цього спокійно. Чим менше нечисті, тим краще.
Тут були лише маги. Як завжди були хороші і погані, і чомусь цього разу хороші знищували поганих, хоча мені здається, якби білі не чіпали чорних могли б жити спокійно, але ж ні.
Нашого головного героя звати Натан. Вся перша книга розповідає про його дорослішання у не справедливому світі, для якого він напівкодовий. Його старша зведена сестра з самого дитинства хоче його вбити, його мати покінчила життя самогубством, як хлопець думає, через нього, але є ще бабуся, Арран і Дебара (його зведені брат і сестра), які люблять Натана й оберігають його, як можуть.
А далі СПОЙЛЕРИ
Перша книга ще два роки тому лишила після себе приємний після смак, то ж я, як тільки дізналася, що третя книга остання, почала з нетерпінням чекати перекладу, щоб купити одразу дві частини. Але якщо порівнювати з другою книгою, перша частина слабкіша. Хоч нам і багато показують щодо життя Натана, але я б хотіла більше почути про його шкільні роки, а не тільки бійки з братами Аналізи.
До речі про останню. Я її вчинок не те, щоб виправдовую, просто ненависть до неї Натана була спершу трохи не правильна. Адже він вбив її брата, а вона його батька, тобто по ідеї за скоєними злочинами вони рівні. Але у Натана це було для самозахисту, а в Аналіз- ні.
Мені дуже сподобався кінець. Ні, не смерть Габріеля. Мені подобався цей чувань. Життя Натана після смерті найкращого друга і те, що сталося потім. Я б ніколи не вигадала кращого фіналу.
Дякую за увагу
До наступної зустрічі:)

Книги, фільми і серіали за два місяці

Всім привіт. Дякую, що вперше, або не вперше зайшли в мій блог. Прошу вибачення за те, що не писала минулого місяця.
І почнемо ми з прочитаних книг.
1. 5-а хвиля
Здається, я через пів року після занесення в свій список  нарешті її прочитала і була здивована. Середньостатистичні герої в незвичному середовищі. Землю захопили прибульці. 1 хвиля-вимкнення електрики, 2-цунамі і землетруси, 3- хвороба, після якої залишаються найсильніші, 4-інші, які добивають тих, хто вижив. І ось настала 5 хвиля. Живими лишилося менше, ніж 1 мільйон осіб. Серед них головна героїня Кессі, її тато і молодший братик Сем. На початку твору тато Кессі вмирає від рук Інших, Сема забирають, а Кессі починає його пошуки. І це найцікавіший пост-апокаліптичний роман, прочитаний мною за всі роки мого існування. Правда друга частина трохи підвела.
2. Безмежне море- 2 частина 5-ої хвилі.
Кессі і її друзі продовжують боротися за існування на рідній планеті, але тепер на них чекають ще неймовірніші випробування. Що не сподобалося в цій частині, що закоханість Джокера в Бена була висвітлена абсолютно однаково, як і Кессі до Евана і тут постає питання: Чому не можна було вибрати інші слова? Загалом круто, чекаю третю частину.
3. Біле на чорному
Книга про інвалідів. В кінці я плакала, хоча я не плачу над книгами. Просто з закінченням історії розумієш, що коли можеш насолоджуватися життям, бо маєш всі кінцівки, мозок в голові і так далі, не робиш цього, а для калік це стає сенсом життя. Висвітлює цей твір також проблеми старих людей, яких діти викидають в будинки для пристарілих, як непотріб. Якщо не зможете прочитати попередніх книг, то нічого страшного, але цю 120-сторінкову прочитайте від першого до останнього слова і задумайтеся над способом свого життя. Дякую
4. Лісова пісня-ЛНЛ.
Щось на зразок фентезі. Про мавку, лісовика, русалку і водяника-жителів лісу і болота поряд, які стикаються з проблемою. В їхній ліс засиляється на літо Чоловік зі своїм сином Лукашем. І якби ж тільки вони, але ще й мати тиранша, яка не дозволяє сину спілкуватися з мавкою, яку її син любить всім серцем і душею, як і вона його. До речі, це і головна трагедія твору.
5. Гобсек-ЛНЛ.
Не дуже сподобалося. Все занадто заплутано, поки розібралася з персонажами вже і книга закінчилася. Думаю, що до того часу, коли ми будемо її проходити на уроці, я вже забуду про що вона.
6. Скрипка Ротшильда- ЛНЛ (література на літо)
О, ця новела Чехова мені сподобалася. Про те, що чоловік-скрипаль лише перед своєю смертю зрозумів наскільки він був егоїстичним, жорстким  і жадібним. І своє життя він закінчив хорошою справою.
7. Кайдашева сім'я-ЛНЛ

І так, продовжимо...

Привіт. У мене тут раптом з'явилося натхнення, то ж поки воно не зникло я буду писати.
В моєму списку лишилося ще 4 книги і я розпочну з тієї, яка вразила мене найбільше.
Всі, хто частенько сидить в інтернеті на всяких сайтах про новинки українських видавництв, знають, що нещодавно у нас в книгарнях з'явилася доволі цікава книга. "Історія Біллі Міллігана"-історія про молодого чоловіка з діагнозом множинної особистості. Ті, хто знайомі з творчістю Деніела Кіза, наперед знають, що чекати happy end-у в його історіях не варто, але я все ж до останньої сторінки очікувала, що Біллі одужає, зможе спокійно жити в якомусь одинокому містечку зі своєю щасливою сімейкою і буде усміхатися, пригадуючи. що колись в його голові існував Артур, Рейджен ( якого я від початку книги називала чомусь Рейнджером), Філіп, Денні і ще купа інших осіб, які ділили між собою сцену. Але хорошого кінця, як і натяку на нього не було, бо життя дуже рідко має гарний фінал, а так як книга заснована на реальних подіях, то цим все і пояснюється.
Нарешті цього літа у мене дійшли руки до 3 твору трилогії "Дім дивних дітей", по якій нещодавно зняли фільм. 3 книга, яка має назву "Бібліотека душ" сподобалася мені найменше серед усіх трьох книг. Чому?
Перша частина, коли Джейкоб з Еммою подорожують на човні по тому чорному і гидкому району Лондона була найнуднішою частиною всіх книжок.  А далі було доволі цікаво, враховуючи, що тут кінець можна було передбачити ще з першої сторінки.
Що можу сказати про фільм? Якщо ви читали книги, то в кінотеатр вам йти не варто. Посидьте вдома і почекайте пів року, поки фільм з'явиться у нормальній якості в інтернеті. А ті, хто не читали, можете сходити, бо фільм смішний, добрий і аж занадто романтичний.
Передостання книга в моєму списку- це "Жорстокі ігри" Меггі Стівотер. Я наткнулася на неї, коли шукала книги чимось схожі на "Голодні ігри". Так, як "Дивергента" і "Деліріум" я вже читала, то вирішила приступити до цієї книги, яка не дуже вразила мене своєю анотацію. Знаєте чого я чекала? Сопливого роману з підлітками, які ведуть себе, як малеча в пісочниці, але натомість я отримала доволі цікаву книгу, наповнену міфами, таємницями, жорстокістю, лицемірством і дружбою між братами і сестрами. А ще там були коні, яких я просто обожнюю.
І остання книга, а точніше серія, яку я читаю зараз, називається "Автостопом по галактиці" Дугласа Адамса. Це незвичайний твір жанру наукової фантастики... Тут ви не знайдете довгих описів космічних кораблів та інопланетянів, але не спішіть розчаровуватися. Після читання цієї книги ви будете ще довго саркастично відповідати всьому оточенню, бо цей твір- це поєднання іронії, сарказму і цинізму.
Ось уривок з твору:

А за дев’яносто два мільйони з невеликим лишком миль від нього по геліоцентричній орбіті обертається нічим не показна блакитна планета. Вершини еволюції на ній сягнула біологічна форма, що походить від приматів. Яскравим свідченням примітивності цієї біоформи може бути хоча б той факт, що її представники й досі вважають найбільшим досягненням технічного прогресу електронні годинники


І це лише початок...

Найкращі книги за ці пів року, які я була відсутня

Привіт. За 2 дні листопад і от Поліна вирішила прокинутися і почати що-небудь писати. Розпочнемо.

Всі ви знаєте, що я обожнюю книги. Це те, що пов'язує мене з реальністю, коли терпіти все що відбувається навкруги вже не сила, а трапляється це доволі часто. За ці пів року я прочитала багато книжок, але вирішила вибрати 10 найкращих, після яких я або довго думала над прочитаним, або це твір, де я знайшла частинку життя.

Почнемо з найоптимістичнішого твору. Називається він "Диво" і написаний автором, який в книзі позначається, як Р. Дж. Паласіо. Ця книга просто унікальна в своєму роді, хоча тут немає ні надзвичайного кохання, ні захоплення світу прибульцями, нічого надзвичайно... Тільки хлопчик, який через рідкісну мутацію не має обличчя. Весь твір описує його життя, коли він після останньої пластичної операції має нарешті змогу бути звичайною дитиною і ходити, як і всі діти до школи. Твір про те, як іноді ми думаємо одне, а насправді все зовсім інакше і, що іноді дорослі лицемірять, щоб захисти і, що діти частіше жорстокіші, ніж їхні батьки.

Другий твір у моїй колекції- це чудова антиутопія Джорджа Оруела під назвою "Скотний двір".  Як же мені було образливо через тих тварин, які насправді уособлюють людей, які цілими днями працюють за копійки, через те що хочуть кращого майбутнього для своїх онуків, а натомість всі результати їхньої праці привласнюють собі свині.

"Коли ми зустрінемося" буде цікавий тим, хто ще не зовсім забув, що таке дитинство. Твір насичений  важливими питаннями такими, як перше кохання, розлучення батьків і просто цікавими і дотепними діалогами між майже дорослими дітьми. Мене в цьому творі також зацікавила тема з подорожами у часі, адже я великий фанат англійського серіалу "Доктор Хто".

Мій тато дивився фільм з такою ж ідеєю, як і ця книга, але при цьому події розвивалися зовсім по іншому. Твір називається "Кожен новий день" і заключається він в тому, що існує людина чи істота, яка кожен день змінює своє тіло. Одного дня головний герой книги потрапляє в тіло хлопця, якого здається звати Джастін. І він закохується в дівчину цього самого Джастіна, Ріанон. А далі починається історія, наповнена подорожами, пошуками сенсу і втеч...

"Вероніка вирішує померти"- один з неперевершених творів Паула Коеля. І знову тут піднімається таке важливе питання, як сенс життя, бо головна героїня одного вечора спробує покінчити своє життя самогубством. 

Твір наповнений цікавими історіями людей різних класів, професій і поколінь, то ж читати його буде цікаво, як дорослим, так і підліткам.

Це не книга, а скоріше за все новела, але я довго про неї думала, то ж вона має право ввійти у цей список. "Дівчина-кульбабка" теж про подорожі у часі і спочатку чимось нагадує "451 градус по Фаренгейту", але потім димка розвіюється і в ті, здається менше, ніж 20 сторінок, автор вміщає, те що деякі і в 200 вмістити не можуть.

Про чотири інших твори я напишу лише на наступний тиждень, а зараз насолоджуйтесь читанням данних книг і якщо ви вже щось читали з цього, напишіть свій відгук в коментарях, мені буде цікаво почути чужі думки з цього приводу.

Дякую за увагу.

Всім привіт. Вибачайте за довгу відсутність. Зараз важкий час для школярів: у когось ЗНО вже пройшло, а хтось (як я) все ще готується до ДПА. Але іноді, щоб життя не здавалося таким огидним, варто розбавляти сірі будні чимось милим та захоплюючим. Для мене це, як ви знаєте, книги, фільми і серіали.
Почну з книг за останній місяць
1. Тринадцята казка-Діана Сеттерфілд
Знаєте, я б ніколи не читала б цю книгу, якби вона не була однією з списку "Must read". Не буду нічого розповідати про сюжет. Просто скажу, що це неокласична книга і якщо вам таке подобається, то ви її полюбите. 
2.Втеча з Шоушенку
Всі ви, напевно, бачили фільм до цієї книги, то ж ви знаєте, що там відбувається. Книга навчила ніколи не здаватися, навіть коли ти невпевнений у завтаршньому дні. Перша моя книга Стівена Кінга.
3.Не відпускай мене-Кадзуо Ісіґуро
Здавалося, з такою пафосною назвою може вийти лише любовний роман. Але ні. Цей твір до кінця не відкриває всі свої таємниці. Ти читаєш, але не розумієш про що і лише в останньому розділі картинка починає складатися. Люблю такі книги: жодного Happy End і багато-багато роздумів.
4.Може якось-Колін Гувер
Я ні разу не читала такого любовного роману. Крім того, що головна парочка не хотіла бути парочкою, так сюди ще зуміли вплести не виліковну хворобу і глухоту. Я не пошкодувала, що прочитала її.
5.Найпрекрасніша земля на світі-Грейс Макклін
Фантастична книга про дівчинку і її батька, які були повязані з сектою, що проповідувала настання Армагедону. Навколо цього, а ще штучного свту з непотребу в кімнаті дівчинки і закручується сюжет, від якого до кінця не можеш відірватися.
6. Френд-зона-Белль Аврора
Не люблю книги перенасичені відвертими сценами, тому дійшовши до другої, я просто перегорнула на останню сторінку, прочитала епілог і закінчила своє знайомство. Жодних книг цієї авторки
Прийшов час до фільмів
1. Континуум
Фільм про людей, які не вчаться на своїх помилках.
2.500 днів Літа
Про те, як люди можуть змінювати один одного.
3. Кіт
Робіть, що хочете, адже ваша межа тільки небо.
Серіали вже майже всі закінчилися, але хочу відзначити ті, що найбільше сподобалися.
Supergirl, База Квантіко, Касл (як шкода, що Стани не буде в наступному сезоні), Теорія великого вибуху і, звичайно, Гра Престолів, за подіями якої стежить більша частина світу.
Дякую за увагу і до наступної зустрічі

Куди приводять мрії, Механічний апельсин та обіцяний фільм

Всім привіт. Вибачаюся за довго відсутність. Не було натхнення ні писати, ні насолоджуватися життям. Але сьогодні я вирішила повернутися.
Почнемо з фільму, який я обіцяла вам подивитися.
"Крадійка книжок"
Якщо ви читали книгу, то фільм залишає після себе приємні спогади. Але якщо ні, то деякі вчинки героїв просто не зрозумілі.
Почнемо з Лізель Мімінгер. Вона була точною копією моїх мрій. Думаю, на це повпливала обкладинка книги, де вона була зображена.
Руді був трохи іншим, але не протилежним моїм надіям. Його дії були, як завжди героїчними і, коли в кінці він загинув, мені було його дійсно шкода. Так само, як і Макса, який мав від усіх переховуватися.
Фільму можу поставити 4 з 5.
"Куди приводять мрії"
Зацікавила мене своєю обкладенкою, де тінь чоловіка і собаки ідуть в далечінь. Історія про справжнє кохання, про чоловіка Ричарда ( чи Річарда , я не можу зрозуміти, як правильно), який  жертвує місцем у Раю заради своєї коханої. Змушує подивитися на речі під іншим кутом.
5 з 5
"Механічний апельсин"("Заводной апельсин")
Книга про хлопця Алекса, який разом зі своєю бандою нападає на людей та грабує будинки. Він думає, що ніколи не зможе потрапити до рук поліції, але одного вечора його друзі зраджують його і він потрапляє у в'язницю. Там його перевиховують і Алекс починає блювати лиш від однієї думки про насильство.
4 з 5. Я не зрозуміла сенсу цієї книги.
Дякую за увагу і до наступної зустрічі

Якщо хто-небудь захоче почитати один з моїх творів