Вчора я весь вечір сиділа за комп'ютером. Я не чатилася з друзями чи лазила у пошуках чогось цікавого в інтернеті. Я читала відношення гравців до виходу нового доповнення в Sims 4. Саме так я ігроман, але лише однієї єдиної гри The Sims. Зараз вже можете кидати в мене помідори і кричати: "Як ти можеш любити Sims?". Я на вас не буду ображена, бо мої власні батьки не можуть зрозуміти, як я можу стільки грати, коли, наприклад, треба математичні приклади вирішувати. Але я граю і мені байдуже на те що говорять люди про моє хоббі. Так от я знову відійшла від теми. Читаю я значить відгук однієї летсплейщиці і вона така:- А мені більше подобається Sims 2 порівняно з Sims 3 і Sims 4.
І у мене в голові спливає думка"Я так давно хотіла пограти в Sims 2 з усіма доповненнями!"
Вбила в пошуку гру і скачала.
Запустила і почала продивлятися міста. Який це був кайф, коли в моїй пам'яті спливало місце в якому я колись жила чи сім'я, з якою грала. Потім я перейшла в програму створення персонажів і тут почалося. "Я пам'ятаю цю річ, і цю, і оцей костюм, так багато часу пройшло, а я все ще пам'ятаю."
Вчора я не мов повернулася на три роки раніше, коли я була сопливою шестикласницею, яка опитала всіх своїх однокласниць в пошуках диску, хоч якогось Sims і я його знайшла. Так до речі, я і зі своєю першою в житті найкращою подругою познайомилася.
Тому, мої читачі, час від часу варто повертатися до старих речей, щоб згадати, як багато ви змогли пройти і скільки ще попереду!
Немає коментарів:
Дописати коментар